Где продают наркотики Всеволожск ЭКСТАЗИ Амфетамин Канабис ГАШИШ COCAIN

Yo, братишки и сестрички! Позвольте поделиться своей историей, которая вывела меня на волну кайфа! В моей жизни было немало закладок, и я не говорю о закладках в книгах или на телефоне. Я говорю о закладках наркотического характера, братва! Когда мутиться настолько же обычно, как день сурка, и ты ищешь новые пути достичь nirvana, держись крепче, и я покажу тебе светлое будущее! Это немного мутный день начался по-обычному – проснулся, натянул марочку, мазался, как обычно, и сел за ПК. Пока бродил по интернету, нашел заманчивое объявление о новой супер-сильной закладке – метадон. Тут же схватился за контрольку и решил взять эту новую погоню. Как теперь догадаться, что это был поворотный момент в моей жизни? "Полный балдеж с контролем!" – подумал я. Начал разыскивать эту закладку, заслоняясь от физруков и баянил от бомжей. После нескольких дней поисков наконец нашел хитрое место, где можно взять метадон. Но оказалось, что для этого нужно было пройти через "таблетолога" – типа такого мастера, который употребляет только таблетки. Согласитесь, это совсем не по моей коноплевке! Но когда наркота уже не в марках, а в крови, идешь на все, чтобы достать то, что хочется. Итак, я пошел на свидание с этим "таблетологом". Чтобы попасть к нему, нужно было пройти через мутную лавочку. Боялся, конечно, что там меня засадят, но, как говорят, "кто не рискует, тот не пьет шампанского". И тут я увидел его – пацан в очках со странным смехом на лице. "Че, братишка, по делу?" – спросил он с ухмылкой. Я ответил, пытаясь казаться непринужденным, хотя внутри дрыхло все: "Да, брат, слышал, у тебя есть марочка метадона, да?" Таблетолог посмотрел на меня и сказал: "А-а, так ты хочешь покататься на новой волне, а? Ладно, брат, есть такая штука. Но передам тебе только если ты дашь мне пару закладок амфа". Мои глаза засверкали – я знал, где достать этот амф. Все риски стоили этого нового кайфа! Я подался на его условия и достал пару закладок амфетамина, а он открыл сейф и вытащил марочку метадона. Супер, я был достаточно счастлив, но тут же потянуло его спросить: "Ты знаешь, брат, почему ты у меня в таблетах закладки?" Я посмотрел на него с недоумением и спросил: "А не знаю, разве это важно?" Таблетолог покосился на меня и сказал: "Знаешь, брат, ты можешь найти кайф и без этих закладок. У нас в институте есть классные программы для развития, где можно найти свое призвание. Там можно мараться в свое удовольствие, наливать в себя знания и получать драйв от успехов!" Я был ошарашен его словами. Институт? Знания? Как это может быть связано с мутными закладками и моим постоянным мазанием? "Послушай, брат, я был уверен, что институт – только для контролек и марки, а не для нарков." Таблетолог улыбнулся и сказал: "Это миф, братишка! Институт – это не только ты. Это место, где ты можешь найти себя и достичь большего, чем просто мутить. Там можно получить знания и возможности, чтобы реализоваться в жизни. Так что больше не занимайся лишним мазаньем, а займись своим будущим!" Эти слова оставили глубокий след в моем мутном разуме. Я задумался о своем будущем и понял, что знания – это закладка, братва. Знания – это настоящий кайф, который дает тебе возможность покорять горы и делать самые крутые мувы. Так я решил перестать сидеть на одном месте с контролькой в руке и получать новые закладки. Я решил мутить себе настоящую жизнь и поступить в институт. И знаешь что? Я сделал это легко! Поначалу не было просто. Я боялся, что не смогу справиться с учебой или что буду чувствовать себя косо среди всех этих "таблетологов". Но даже в этом институте были постоянные вечеринки и мероприятия, где можно было попрыгать, как на марке. И я обнаружил, что институтский кайф весьма приятен. Так что, братва, не бойтесь изменять свою жизнь и идти за своими мечтами. Знания – это настоящая закладка, которая дает тебе возможность сделать что-то большое. Мутить – это только одна из сторон жизни, но не единственная. Иди в институт, разбуди в себе настоящего гопника-таблетолога и покажи всем, что у тебя есть the real power внутри!

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.